16 листопада - 300 років від дня народження Жана Д’Аламбера (1717-1783), французького математика. Найвідоміша праця д'Аламбера — «Трактат про динаміку» (1743), в якій він вперше сформулював загальні правила складання диференціальних рівнянь руху будь-яких матеріальних систем, спираючись на запропонований ним найважливіший принцип механіки (принцип д'Аламбера). Застосував цей принцип для опису руху і рівноваги рідин (1744), а також для дослідження причин виникнення вітрів в атмосфері Землі (1747). Дослідження д'Аламбера з теорії диференціальних рівнянь лягли в основу математичної фізики. У мемуарі про коливання струни (1747) він вперше у фізиці сформулював хвильове рівняння і дав метод його розв'язання, в роботі з теорії опору рідин (1752) диференціальні рівняння гідромеханіки вперше були представлені у формі поля. Важливі результати отримав д'Аламбер також в теорії рядів, в алгебрі. Роботи д'Аламбера з небесної механіки, разом з працями його сучасників А. К. Клеро і Л.Ейлера, заклали фундамент цієї науки про рух небесних тіл під дією сил тяжіння. Д'Аламбер зробив перші кроки в розробці теорії збудженого руху планет. У 1747—1756 займався теорією руху Місяця і склав таблиці, які згодом уточнював. У 1749 дав першу точну теорію прецесії і нутації Землі, показавши, що ці явища обумовлені гравітаційною дією Місяця. Іноземний почесний член Петербурзької АН (1764), член низки інших академій наук.
19 листопада 1711 року – народився М.В. Ломоносов – вчений-енциклопедист,один із засновників сучасного природознавства, філософ, літератор.
Ломоносов М.В.(1711-1765) народився в селі Мішанинська (Ломоносово), за 80 км від Архангельська. Батько його був селянин – поморянин. У 1730 р., коли Михайлу минуло 19 років, він вирушив до Москви здобувати освіту. Ломоносову довелося терпіти великі нестатки, але він успішно навчався.
У 1735 р. в числі 12 кращих студентів Ломоносова відправляють на навчання до Петербурзького університету при Академії наук, а з 1736 р. по 1741 р. він навчається за кордоном. У 1741 р. повертається на батьківщину вже цілком сформованим вченим.
До кінця свого життя Ломоносов був у центрі наукової діяльності Академії наук, дбав про підготовку вітчизняних вчених з “простих людей“. Михайло Васильович стає одним із фундаторів сучасного природознавства. Детально вивчає хімію, фізику у тісному зв’язку. Великого значення надає розвитку експериментальної роботи, у 1748 створює першу хімічну лабораторію. За ініціативи М.Ломоносова був створений перший в Росії Московський університет у 1755 році. Про це О.С.Пушкін писав: ”Він створив перший університет. Він, краще сказати, сам був першим нашим університетом”.
23 листопада - 145 років від дня народження Георгія Васильовича Пфейффера (1872-1946), видатного українського математика. Основні результати його досліджень стосувалися розробки загальних методів інтегрування диференціальних рівнянь з частинними похідними.
